Бондаренко Костянтин Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бондаренко Костянтин Петрович
Народився2 травня 1969(1969-05-02) (55 років) або 1969[1]
Погребище, Вінницька область, Українська РСР, СРСР
Країна СРСР
 Україна
Діяльністьжурналіст, політолог, публіцист
Alma materІсторичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка
Галузьполітологія[2], історія[2] і публіцистика[2]
ПартіяСильна Україна
Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Бондаренко.

Костянтин Петрович Бондаренко (творчий псевдонім Кость Бондаренко; нар. 2 травня 1969, Погребище, Вінницька область, Українська РСР) — український політолог, співпрацює з пропагандистським російським виданням Украина.ру,[3] директор аналітичного центру «Інститут Горшеніна», керівник фонду «Українська політика».

Життєпис

[ред. | ред. код]

Виховувався в родині викладачів. Середню школу закінчив із золотою медаллю. Строкову службу в рядах Радянської армії проходив у Туркестанському військовому окрузі (стратегічна авіація).

1994 — закінчив історичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка. Фахівець з історії міжнародних відносин. Дипломна робота на тему «Німецька політика стосовно України в роки Другої світової війни».

Після закінчення університету — на викладацькій і науковій роботі. Бере участь в різних журналістських і громадсько-політичних проектах. Керував відділом політики газети «Поступ» (Львів). Брав участь в створенні Центру політичних досліджень «Нова хвиля» (Львів).

У березні 1997 року захистив дисертацію, має вчений ступінь кандидата історичних наук.

У різні роки як консультант-аналітик брав участь у різних політичних проектах (Народно-демократична партія, Народний блок Литвина, партія «Реформи і порядок», партія «Пора» і ін.). Входив до громадських рад при Президенті, голові Верховної Ради, Міністерстві закордонних справ.

З березня 2012 року очолює Фонд «Українська політика».

Як журналіст співпрацює з газетами «Дзеркало тижня», «Факти», «Київський телеграф», інтернет-виданнями «Українська правда», «Оглядач», «Полеміка» тощо.

Був автором і ведучим програми на «Громадському Радіо» (2002—2003).

У 2021 році співпрацював з проросійським блогером Анатолієм Шарієм, записавши російською мовою низку лекцій про ОУН, УПА та український націоналізм для одного з його ютуб-каналів.[4][5]

Автор 7 монографій, понад 3000 статей в періодиці і понад 50 наукових робіт.

Фонд «Українська політика»

[ред. | ред. код]

У 2011 році ініціював створення фонду «Українська політика»[6][7], який просував інтереси регіоналів[8]. Спочатку Фонд займався вивченням і прогнозуванням політичних процесів в Україні[9] та на пострадянському просторі. Під егідою та за ініціативи Фонду була проведена низка міжнародних конференцій в Парижі, Берліні, Брюсселі, Римі, Варшаві, Осло, Москві, Вільнюсі[джерело?]. У 2013—2014 роках Фонд видавав журнал «Rich»[джерело?]. Під час президентської кампанії 2019 року фонд показував, що Олександр Вілкул успішно наздоганяє свого екс-союзника Юрія Бойка, а Олег Ляшко нібито посідав упевнене третє місце[8].

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Одружений, виховує трьох дітей.

Член Товариства «Вінничани у Києві».

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #141768401 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ а б в Чеська національна авторитетна база даних
  3. ↑ Константин Бондаренко. Архів оригіналу за 3 березня 2022. Процитовано 5 квітня 2022.
  4. ↑ Степан Бандера — великий герой или нацист-убийца? ЯШАРЮ
  5. ↑ Почему возникла ОУН и кто ее финансировал? ЯШАРЮ
  6. ↑ Эксперты ИНПОЛИТ (ru-RU) . ИНПОЛИТ Институт публичной политики и консалтинга. Процитовано 12 лютого 2019.
  7. ↑ О нас. uapolicy.org (ru-RU) . Фонд "Українська політика". Архів оригіналу за 13 лютого 2019. Процитовано 12 лютого 2019.
  8. ↑ а б Бондаренко Кость — База псевдосоціологів та прихованих піарників | texty.org.ua. ТЕКСТИ.ORG.UA (ua) . Процитовано 13 вересня 2022.
  9. ↑ Электоральные симпатии: за кого готовы голосовать украинцы на выборах президента и Рады (рос.). www.segodnya.ua. Процитовано 12 лютого 2019.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Бондаренко_Костянтин_Петрович&oldid=41362227